Очікує на перевірку

Сандра Мейсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сандра Мейсон
англ. Sandra Mason
1-й Президент Барбадосу
Нині на посаді
На посаді з30 листопада 2021
Попередникпосада заснована
(Єлизавета II як Королева Барбадосу)
8-й Генерал-губернатор Барбадосу
8 січня 2018 — 30 листопада 2021
МонархЄлизавета II
Прем'єр-міністрФріндел Стюарт
Міа Моттлі
ПопередникЕлліотт Белґрейв[en]
Наступникпосада скасована
Народилася17 січня 1949(1949-01-17) (75 років)
Сент-Філіп, Барбадос
Відома яксуддя, політична діячка
КраїнаБарбадос
Alma materUniversity of Windsor Faculty of Lawd, Університет Вест-Індії, Школа права імені Г'ю Вудінгаd і University of the West Indies - Cave Hill Campusd
Нагороди
Dame Grand Cross of the Order of St Michael and St George
 Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мейсон.

Сандра Мейсон (17 січня 1949(1949-01-17), Сент-Філіп)[1], — барбадоська громадська і політична діячка, Генерал-губернаторка Барбадосу з 8 січня 2018 до 30 листопада 2021 року[2][3][4][5]. Президент Барбадосу з 30 листопада 2021 року[6][7].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Пані Сандра Мейсон була адвокатом-практиком, яка виконувала обов'язки судді високого суду у Сент-Люсії та судді апеляційного суду у Барбадосі. Вона стала першою жінкою, допущеною до цієї посади на Барбадосі. Також обіймала посаду голови комісії КАРИКОМ з оцінки регіональної інтеграції, була першим магістратом, призначеним послом із Барбадосу, і першою жінкою, яка працювала в апеляційному суді країни. Її призначили до складу Арбітражного Суду Секретаріату Співдружності, деякий час виконувала обов'язки генерал-губернатора Барбадосу. Входить до десятки найвпливовіших жінок Барбадосу. Наприкінці 2017 року її призначили 8-м генерал-губернатором Барбадосу, обійняла посаду 8 січня 2018 року. Одночасно з призначенням Мейсон нагородили великим хрестом Богоматері та Орденом Святого Михайла і Святого Георгія. Коли вона обійняла посаду генерал-губернатора, то стала канцлером і дамою Святого Андрія.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

З 1975 року вона працювала у довірчому управлінні Барклі, обіймала кілька різних посад у цій компанії до 1977 року. 1978 року Мейсон почала працювати суддею у справах неповнолітніх та сімейних справах та одночасно репетитором з питань сімейного права в УВІ. Вона припинила репетиторство 1983 року й продовжила бути магістратом. 1988 року Мейсон закінчила Королівський Інститут державного управління[en][1] з питань судової Адміністрації. Працювала у Комітеті ООН з прав дитини в 1991—1999 роках, обіймаючи посаду заступника голови в 1993—1995 і голови в 1997—1999 роках. У 1991—1992 роках обіймала посаду голови[1] і була однією з двох жінок, призначених до комісії КАРИКОМ у складі 13 членів, якій доручили провести оцінку регіональної інтеграції[8]. Мейсон покинула суд із сімейних справ 1992 року, була призначена послом у Венесуелі, ставши першою жінкою-магістратом із Барбадосу, яка обійняла цю посаду. Після повернення на Барбадос 1994 року[9] її призначили головним магістратом Барбадосу, 1997 року вона стала секретарем Верховного Суду.[10]

2000 року Мейсон завершила дослідження з альтернативного вирішення суперечок у Віндзорському університеті[en] у Віндзор (Онтаріо), Канада, а потім закінчила стажування в Інституті судового утворення Співдружності у Галіфаксі, Нова Шотландія 2001 року, а також курс із просунутого вирішення суперечок у UWI. Вона продовжувала виконувати обов'язки секретаря Верховного Суду до 2005 року, коли її призначили адвокатом королеви до внутрішньої адвокатури Барбадосу. 2008 року Мейсон склала присягу як суддя з апеляції, ставши першою жінкою, яка працювала в апеляційному суді Барбадосу. Упродовж трьох днів 2012 року вона була виконувачем обов'язків генерал-губернатора, а наступного року її призначили до складу Арбітражного Суду Секретаріату Співдружності. Трибунал здійснює діяльність серед членів Співдружності націй з метою врегулювання питань, що стосуються суперечок за контрактами. Після цього призначення Loop News назвала її однією з 10 найвпливовіших жінок на Барбадосі.[11]

2017 року Мейсон призначили 8-м генерал-губернатором Барбадосу, обійняла посаду 8 січня 2018 року. Одночасно з призначенням Мейсон нагородили великим хрестом Богоматері та Орденом Святого Михайла і Святого Георгія.[12]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Sandra Prunella Mason. St. Michael, Barbados: Caribbean Elections. 2015. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 11 липня 2019. [Архівовано 2020-07-26 у Wayback Machine.]
  2. ↑ New G-G named. Barbados Advocate (англ.). 28 грудня 2017.
  3. ↑ Sandra Mason to be new Governor General. www.nationnews.com (амер.). 27 грудня 2017.
  4. ↑ Congrats to the new GG. www.nationnews.com (амер.). 29 грудня 2017.
  5. ↑ New Governor General Dame Sandra Mason installed. www.nationnews.com (амер.). 8 січня 2018.
  6. ↑ Барбадос обрав першого президента. УНН (укр.). Процитовано 21 жовтня 2021.
  7. ↑ На Барбадосі обрали першу президентку: острів готується до виходу з-під корони Великої Британії | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Процитовано 21 жовтня 2021.
  8. ↑ Justice Sandra Mason records another first. Barbados Advocate. St. Michael, Barbados. 9 серпня 2013. Процитовано 1 грудня 2015.
  9. ↑ Brathwaite, 1999, с. 287.
  10. ↑ Blackman, Theresa (30 вересня 2008). Court of Appeal Judge Sworn In. St. Michael, Barbados: Barbados Government Information Service.
  11. ↑ The 10 most powerful women in Barbados. The Loop. 23 жовтня 2015. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. [Архівовано 2016-08-19 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Sandra Mason to be new Governor General. Nation News. Fontabelle, Saint Michael, Barbados. 27 грудня 2017. Архів оригіналу за 27 December 2017. [Архівовано 2017-12-27 у Wayback Machine.]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сандра_Мейсон&oldid=43717657